Чи знаєте ви, що дуже велика кількість сучасних занять і хобі (в тому числі й амігурумі) були придумані жителями Японії?

 

Орігамі, відкриває нам світ найцікавіших виробів (фігурок) із паперу; Ікебана, це ціле мистецтво з виготовлення стильних та оригінальних букетів; Кандзасі, створення традиційних прикрас для зачіски у японському стилі; Кросворди (головоломки) судоку — все це вигадали допитливі японці.

 

У цій статті хочу розповісти вам ще про один дуже цікавий і милий вид рукоділля (з яким ви можливо частково вже знайомі) зі створення незвичайних аксесуарів, брелоків, іграшок і просто дизайнерського (авторського) декору для дому – це Амігурумі!

 

Виникнення та природа Амігурумі

 

Для загального розуміння питання варто згадати популярні ще в 90-х мультфільми, на кшталт «Покемонів» з Пікачу, подібні образи мультяшок з величезними очима і милими мордочками справляли неймовірне враження на дітей!

 

 

Такі герої мультфільмів і стали великим поштовхом у розвитку нового напряму творчості – Амігурумі, та сприяли поширенню цього захоплення далеко поза Японії.

 

У класичному розумінні, амігурумі — це створення невеликих (всього близько 5-8 сантиметрів) м’яко-набивних іграшок в японському стилі.

 

Широку популярність набули різноманітні тварини, трохи рідше можна зустріти мініатюрні людські фігурки. Самим японцям дуже подобається створювати неживі предмети, надаючи їм у процесі виготовлення атрибути живих створінь.

 

Для цього використовуються різні деталі, такі як очі, ротик, вушка, ніс, чубчик тощо. Щоб почати створювати фігурки Амігурумі — необхідний лише в’язальний гачок, і різнокольорова пряжа.

 

Безумовно, можна також застосувати спиці, але найчастіше акцент робиться все-таки на гачок, ймовірно через швидкість, і досить високу щільність в’язання фігурок. Залежно від складності роботи, звичайно ж, майстер може використовувати в’язальні гачки та нитки різної товщини, додатково можуть знадобитися голки для зшивання деталей та інша фурнітура.

 

Можна виділити ще одну особливість у іграшок Амігурумі — це непропорційність. Найчастіше кінцівки в’язаного персонажа поступаються у розмірах досить великій голові. Елементи оформлення обличчя (мордочки) можуть бути різноманітними, все залежить від уподобань майстра та характеру самого персонажа.

 

 

У наш час у вільному інтернет-доступі можна знайти безліч майстер-класів та схем амігурумі заввишки до півметра, деталі яких цілком співвідносні між собою. І хоч такі моделі і втратили неповторний японський характер, вони не менш симпатичні та привабливі.

 

Існування Амігурумі як мистецтва, налічує вже не одну сотню років, оскільки в’язані іграшки створювалися нашими предками набагато раніше, ніж з’явилися певні норми такого напряму творчості.

 

Вони використовувалися як прикраси для будинку, обереги, і звичайно ж як іграшки для дітей. Однак, осучаснений варіант фігурок, створюваних за допомогою ниток та в’язального гачка, існують лише кілька десятків років.

 

Після Японії, найбільш захоплені амігурумі американці, трохи менший цей напрямок розвинений у Британії та Франції. У країнах колишнього союзу актуальність даного рукоділля лише набирає обертів, що надалі може стати справжньою амігурумо-манією!

Основи виготовлення японської іграшки

 

Якщо говорити про радянські часи – розвиток такого захоплення, як в’язання іграшок був би дуже складним.

 

Ще у 70-80х. роках (нашим бабусям і мамам) було зовсім непросто діставати схеми навіть звичайних речей (від серветок, до предметів одягу), які передавались переважно «з рук до рук».

 

Трохи пізніше почали з’являтися перші журнали про рукоділля, але і це не сильно змінило ситуацію, оскільки над країнами союзу все ще залишався бар’єр, так звана «залізна завіса», що заважає введенню та популяризації навіть безневинних ідей із заходу.

 

У наші дні майже кожній людині доступний інтернет, який став для нас необмеженим джерелом інформації у будь-якій сфері.

 

Так само це безпосередньо торкнулося і рукоділля, оскільки нам стали доступні всілякі схеми, описи та майстер-класи, від майстрів чи самоучок, зі створення амігурумі.

 

Можна виділити три основні напрямки таких «інструкцій» щодо створення японського виробу

 

Опис-схема — підійде для новачків у створенні амігурумі. Така схема не вимагає додаткової розшифровки навіть для недосвідченого новачка, оскільки інформація викладена рідною мовою і є достатньо доступною. Схема є формулою, вивчивши яку ви отримуєте всю інформацію про в’язання рядків.

 

Схема-таблиця — підійде для майстрів, які вже мають певний досвід у в’язанні амігурумі. Вона містить інформацію про кількість петель у різних рядах: петлі вказуються у рядках, ряди – у стовпцях таблиці.

 

Японська схема – найважчий у сприйнятті майстром виклад поетапного процесу створення м’яко-набивної іграшки. Насамперед, оскільки написана схема японською мовою, а символьні позначення, які у ній, мало зрозумілі нашим майстриням.

 

Японський опис складається з двох компонентів: самої схеми із символами та таблиці, схожої на ту, що я вже описала вище. У процесі створення іграшки важливо використовувати їх обидві, допомогти їх вивченню можуть матеріали, доступні на відповідних інтернет-порталах.

 

Що ще може бути корисним для новачка?

 

При створенні іграшки гачком — виріб в’яжеться по спіралі, це допомагає уникнути негарного шва у вашій іграшці. Важливо почати в’язання правильно, для цього використовують кільце амігурумі, яке допомагає зімкнути перший ряд петельок щільніше, щоб уникнути утворення «дірочки» на початку в’язання.

 

Матеріали та інструменти для амігурумі

 

Пряжа, в’язальний гачок і спиці, про які вже говорилося вище — це не всі засоби, що застосовуються у створенні японських іграшок, проте спочатку розповім трохи про них.

 

 

В’язальний гачок – найчастіше досвідчені майстри користуються кількома гачками, різних розмірів, що допомагає створювати виріб достатньої щільності. Оптимальний розмір основного гачка – від №1,5 до №2, хоча можна застосовувати гачки від 0,6 до 2,5 розмірів, інструмент необхідно підбирати відповідно до типу та товщини пряжі.

 

Нитки — можуть бути обрані на розсуд в’язальниці, для новачка підходить акрил, шерсть, або бавовняна пряжа середньої товщини. Пізніше можна спробувати в’язати мохером, ангорою, букльованими нитками – іграшка виходить більш натуральною на вигляд, але в’язати такою пряжею складніше.

 

Спиці – розмір інструменту варто вибрати від №1,5 до №3, і пам’ятайте, що в’язати іграшку потрібно максимально щільно.

 

Наповнювач – найчастіше використовують синтепон, холлофайбер або поролон, синтепух, комфорель. Тканини застосовувати не варто, тому що виріб вийде не зовсім необхідної форми. Для наповнення великих деталей також використовують кульки з пластику.

 

Для декору можна використовувати все, що захочете: бісер, стрічки, шматочки тканини, гудзики, фетрові елементи тощо. Деякі майстрині використовують навіть накладні вії та засоби косметики.

 

В Амігурумі, як і будь-який інший виріб, зроблений руками, майстер вкладає частинку своєї душі, що робить таку іграшку чудовим сувеніром, подарунком для людини в будь-якому віці. Зроблена із любов’ю іграшка – амігурумі стане справжнім талісманом, або амулетом, який захищає свого володаря від лиха.

 

Але якщо це все для вас дуже складно — можна просто довірити створення необхідної вам іграшки майстру! 😉 

 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook, там ви можете дізнатися про останні новини, і при бажанні замовити в’язану іграшку від AledelBeads.