Мій творчий шлях
Рукоділлям я захоплююся досить давно, але дуже важко зупинитися на якомусь одному вигляді.
Ще в школі дуже подобалося малювати, плести «фенечки», в'язати, вишивати, а найбільше мене захоплювало створення вбрання для ляльок. Так як я росла з молодшою сестричкою – «ляльковий період» і в мене трохи затягнувся.
Хоч рукоділля лишалося просто хобі – я завжди любила ляльок! Тільки від дитячих ігор моя пристрасть переродилася спочатку у створення костюмів, нарядів персонажів улюблених фільмів, тощо. Згодом я перейшла до створення самих іграшок.
Коли я вперше завагітніла – спочатку захопилася вишивкою бісером. Вишила цілу серію картин, які переважно йшли на подарунки рідним.
У пошуках себе пробувала в'язати дитячі речі, але зрозуміла, що це не моє, та й дітки так швидко виростають, що поки ти їм щось зв'яжеш, одягнули кілька разів - і вже мале...
Малюк підростав, і після картин я повернулася до свого улюбленого в’язання, відкривши для себе цілий світ «Амігурумі» - напрям в'язання іграшок, що прийшов до нас із Японії (на сайті можна ознайомитися з моїми роботами)
Починалося все з мишеняти. У дитячому садку перед новорічними святами кинули клич зв'язати щось для дитбудинку, мені відразу прийшла думка про іграшку, символ наступаючого (на той момент) 2020 року!
Але одним мишеням все не обмежилося, одразу зв'язалося ще кілька мишенят на подарунки рідним. І я вже просто не могла зупинитися, щоби не творити!
Такі іграшки можуть бути від мультяшно-дитячих, до складніших, інтер'єрних екземплярів. Є величезне поле для творчості і куди розвиватися!
Величезне задоволення відчуваєш, коли в результаті досить довгої та кропіткої роботи народжується новий шедевр! А захоплені очі одержувача такого подарунка – найкраща подяка і похвала!
by Aledel
